Ансамблеве виконавство. як одна з важливих форм розвитку музичного навчання в класі скрипки

                                                                       Завирюха Алла Володимирівна -викладач скрипки  Ковельська школа мистецтв

1. Вступ  

«Без музики виховання не може бути повноцінним» - цей вислів належить видатному українському педагогу В. О. Сухомлинському. Він є необхідним положенням сучасної освіти.

«Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна чинити зло», - говорить народна мудрість. Одне з важливих завдань вихователя полягає в тому, щоб, образно кажучи, дати в руки кожній дитині скрипку, щоб кожний відчув, як народжується музика». У музичних школах і в школах мистецтв молодь має унікальну можливість навчитися грі на будь якому музичному інструменті та долучитися до світу так званого «елітарного мистецтва».

В умовах тотального засилля масової культури велике значення для формування світогляду підростаючого покоління має виховання в дусі традицій світової музичної класики, на прикладі творів, що є взірцями національної, світової культури і народного мистецтва. Особистості, які зростуть на такому ґрунті, будуть підготовленими до сучасного життя, а їх естетичні смаки - добре сформованими.

2. Спеціалізована початкова музична освіта в Україні

У системі музично-естетичного виховання дітей особливе місце посідає інструментальне виконавство та навчання у класах з фаху в дитячих музичних школах і школах мистецтв. Необхідно враховувати, що спеціалізована початкова музична освіта в Україні має дві мети: по-перше, виявити професійно обдарованих дітей, скерувати і підготувати їх до вступу у вищі мистецькі навчальні заклади; по-друге, творчо розвинути здібності учнів, навчити їх володіти музичними інструментами, залучити до духовної культури людства, виховати потребу в самовираженні засобами музичного мистецтва для подальшої творчої діяльності.

Ретроспективний погляд на історію становлення і принципи функціонування системи ДМШ дозволяє простежити поступову відмову від загальної професіоналізації музичної освіти. На сучасному етапі реформування освіти особливої актуальності набуває проблема розвитку учнів засобами музики як видом мистецтва.

Принципово важливе значення цей напрям набуває для загальної більшості учнів дитячої музичної школи, які не орієнтуються на подальше професійне навчання. Музична школа на сучасному етапі має, зберігаючи традиції спеціальної музичної освіти, вирішувати завдання розширення свого впливу і навчання майже всіх бажаючих.

Треба розвивати пізнавальну допитливість у дитини, підтримувати «прагнення засвоїти і зберегти у своїй пам'яті все те суттєво важливе, що потрібно для подальшого життя і праці» (Іван Огієнко про гуманізацію навчально-виховного процесу). Учні повинні відчувати радість від навчальної праці. Отже, процес освіти має бути людяним, а це передбачає високий рівень майстерності вчителя, вимагає від нього постійної самоосвіти, творчості, створення відповідної атмосфери на уроці.

3. Ансамблеве музичення, як творчий процес

Розкриємо сутність ансамблевого музичення у класі скрипки як творчого процесу. Для створення відповідної творчої атмосфери у мистецьких навчальних закладах треба організувати ансамблі та оркестри різних форм відповідно до набору інструментарію в будь-якому навчальному закладі. Це дасть змогу кожному учневі розкрити і розвинути свої здібності. Учні завжди із задоволенням грають в ансамблі.

Процес колективної творчості дає їм відчуття своєї значущості, приносить радість від спілкування з музикою та слухачами. Крім того, концертний виступ, що є логічним завершенням роботи над твором, активізує згуртованість колективу, сприяє підвищенню його емоційного стану, загострює почуття взаємозалежності, активізує увагу. Досить важливим є те, що колективні виступи дають змогу грати на сцені дітям з різними музичними здібностями, роблять їх впевненішими у своїх силах та активізують їх подальший творчий розвиток.

Для більшості учнів виступ в ансамблі є їдиною можливістю виступати публічно, такі виступи не тільки приносять їм радість , а й породжують почуття задоволеності коли діти бачать результати своєї праці, цей вид музикування найбільш улюблений юними виконавцями. Гра в ансамблі значно розширює кругозір учнів, розвиває якості, необхідні музиканту, такі, як уміння слухати не тільки власне виконання, а й партнера, загострює відчуття звукового колориту, підвищує відповідальність за знання своєї партії, виховує відчуття партнерства. Крім того, вивчення значної кількості музичних творів значно швидше розвиває художньо-естетичний смак учнів та їх естетичне ставлення до музичного мистецтва.

Заняття в класі ансамблю має бути однією з найважливіших складових у початковій музичній освіті, як потужний засіб розкриття творчого потенціалу особистості, воно повинно відігравати особливу роль у вихованні майбутніх музикантів, адже, за словами О. Бородіна, є «одним із наймогутніших засобів розвитку музичного смаку та мислення»

1). Гра в ансамблі - чудовий стимул для розвитку слухових і технічних навичок на всіх етапах формування виконавця. Вона не тільки розвиває музичний слух, а й сприяє розвитку поліфонічного мислення (що важливо для скрипаля, якому властивий більш розвинений мелодійний слух).

2). Гра в ансамблі дає можливість вільного змістовного спілкування професійною мовою, спонукає до згуртованої праці, красивої гри, виступає стимулом змагальності й особистісної оцінки вмінь молодих виконавців.

3). Гра в ансамблі формує комунікативні якості особистості, що є важливим, адже більшість професійних музикантів-скрипалів грають у різних колективах (оркестрах, ансамблях різних складів). У процесі викладання дисципліни "Музичний  інструмент" - скрипка 

4. Форми колективного музичення

Викладачі планомірно і системно працюють над кожним етапом музично-технічного розвитку учня. Сучасна музична педагогіка разом з індивідуальними заняттями рекомендує використовувати різні форми колективного музичення (від дуетів до оркестрів) на заняттях з фаху. Ці форми містять додаткові резерви для естетичного виховання креативної молоді. Організація ансамблів скрипалів на базі дитячих музичних шкіл свідчить про позитивне ставлення учнів і викладачів до гри в них.

Ансамбль (франц. ЕпзетЬІе - разом) - узгодженість, струнке ціле. У термінологічному словнику з української та зарубіжної культури даються такі визначення терміну «ансамбль»: 1) спільна участь кількох осіб у виконанні музичного твору; 2) музичний твір для кількох виконавців; 3) художній колектив, що займається концертною діяльністю.

За кількісним складом учасників ансамблі поділяються на дуети, тріо, квартети, квінтети, секстети, септети, октети, нонети. Методика раннього ансамблевого музичення саме на інструменті (скрипці) сприяє технічному і художньо-емоційному розвитку виконавця в подальшому. І це на практиці доводять викладачі. Ранні спроби гри в ансамблі є фактором зацікавлення початківців та їх майбутнього творчого зростання. Вони стимулюють розвиток творчого потенціалу і працездатності, мотивують досягнення позитивних результатів у процесі музичної творчості.

Тому вважається доцільним використання ансамблевої форми музичення вже на початковому етапі навчання гри на скрипці. Тобто рекомендується використовувати ансамблі, різноманітні за кількісним складом (починаючи від дуетів), а також залучати до участі в них учнів з різним ступенем музичнотехнічних навичок. Це може бути як унісон скрипалів-початківців, так і ансамбль за участю початківців і учнів середніх та старших класів.

Викладач Пол Роланд (США) навчальний процес із початківцями організовує на базі групи дітей різного віку, яким пропонує грати разом в унісон або октаву. В основі цього методу - «м'яке змагання», не «хто кращий», а «в кого сьогодні краще». Гра в унісон продовжується майже два роки. Головне - підтримання зацікавленості дітей до занять.

Метод японського скрипаля Ш. Сузукі добре відомий в Україні, оскільки використовується викладачами й отримує гарні результати. Він будується на основних принципах:

•  необхідність поступового розвитку навичок, прискорене виконання програми породжує відстаючих;
• музичні здібності не є вродженими, тому можливість виховання всіх дітей як без музичного слуху (у побутовому сенсі), так і з видатними музичними здібностями;
• неприпустимо виховувати дітей з приниженням і залякуванням, оскільки це розвиває протистояння і впертість:
• робота з учнями на позитивних емоціях;
• виступи на публічних концертах можливі після місяця навчання (виконання п'єс навіть на відкритих струнах);
• співробітництво з батьками та учнями. На нашу думку, цей метод найяскравіше виявляється при використанні ансамблевих форм виконавства, коли створюється ситуація успіху, що спонукає учнів до подальшої творчості, а це є метою навчального процесу.

5  Значення .репертуару

Велике значення для плідної роботи будь-якого колективу і його вдалих концертних виступів має виважений підбір репертуару. Безумовно, в репертуарі ансамблю мають бути твори різної складності, які відповідають виконавським можливостям колективу. Це активізує проведення репетицій, допомагає учням свідомо засвоювати матеріал, створює живу творчу атмосферу на уроці, знімає емоційне напруження і допомагає виявити свою індивідуальність.

Ансамблеве музичення - це предмет, який активізує творчу діяльність як викладачів, так і учнів. І чим раніше вихованець музичної школи братиме участь в ансамблях різних форм і складів, тим більш результативним і перспективним буде навчання для нього.

6. Висновок

Ансамблі різних форм є обличчям шкіл, їхньою гордістю. Колективи, що створюються на базі ДМШ, допомагають здобути якісну музичну освіту молоді, роблять музику необхідною життєвою потребою для людини і після закінчення мистецького навчального закладу. Формування естетично розвиненої, духовно збагаченої, творчої особистості за допомогою музичного мистецтва є основним завданням закладів початкової спеціалізованої мистецької освіти, а тому предмет «Колективне музичення. Ансамбль» займає у навчальному плані музичних шкіл і музичних відділень шкіл мистецтв належне йому місце.

Кожен педагог шукає свою методику роботи і приходить до своїх висновків. Досягнення нашої професії нескінченні, творчі пошуки в ній безмежні. Виховати любов учня до музики, запалити в ньому внутрішню потребу постійно спілкуватися з інструментом, зробити його пропагандистом музичних знань- на все це повинні бути спрямовані наші зусилля.

Література:

1.  Віннікова В.М. Ансамбль скрипалів, як одна з форм колективного музикування
2. Аузр Л. Моя школа гри на скрипці,
3. Пудовочкін Є. Скрипка раніше букваря.
4. Музичний інструмент скрипка: Програма для музичної школи.
5. Олефір Е. Є. викладач вищої категорії Київської дитячої музичної школи.
6. . І. Н. Шамо. Ансамблеве музикування в класі скрипки.